1. Архітектура і монументальне мистецтво

руст

(лат. — село)

Окремий виступаючий квадр в стіні, камінь з грубо або ретельно обтесаною чільною поверхнею.

див. рустовка (рустування).

Джерело: Архітектура і монументальне мистецтво на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. руст — руст іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. руст — -у, ч., архіт. Камінь з грубо обтесаною опуклою лицьовою поверхнею, який застосовується при муруванні або облицюванні будівель. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. руст — РУСТ, у, ч., архт. Камінь з грубо обтесаною опуклою лицьовою поверхнею, який застосовується при муруванні або облицюванні будівель. * Образно. [Флорентієць:] Усі володарі – Прокрусти. Твоя душа по той бік Апеннін, де навіть стіни викладені рустом – закам'янілим іменем твоїм! (Л. Костенко). Словник української мови у 20 томах
  4. руст — (від лат. rusticus – простий, грубий) камені (квадри) з грубо обтесаною або опуклою лицьовою поверхнею. Словник іншомовних слів Мельничука
  5. руст — Декоративне вирішення фактури стіни шляхом обробки лиця кам'яних блоків у вигляді природних кам'яних обломів. Універсальний словник-енциклопедія
  6. руст — РУСТ, у, ч., архт. Камінь з грубо обтесаною опуклою лицьовою поверхнею, який застосовується при муруванні або облицюванні будівель. Словник української мови в 11 томах