рів

Довге заглиблення в землі, має оборонне призначення. У більшості випадків влаштовувалося перед валом, тим самим значно збільшуючи його висоту і обороноздатність.

Джерело: Архітектура і монументальне мистецтво на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. рів — РІВ, ро́ву, ч. Довга глибока канава, розмита водою або викопана в землі. Між двома горами послався той шлях, порізаний ровами, що повикручувала весняна вода, стікаючи з гір (Мирний, І, 1954, 245); [Стась... Словник української мови в 11 томах
  2. рів — [р'іў] рову, м. (ў) роуву/ров'і, мн. рови, роув'іў два ровие Орфоепічний словник української мови
  3. рів — рову, ч. Довга глибока канава, розмита водою або викопана в землі. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. рів — Рів, ро́ву і рова́, ро́вові, ро́вом, в ро́ві і в рову́; рови́, -ві́в Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. рів — РІВ, ро́ву, ч. Довга глибока канава, розмита водою або викопана в землі. Між двома горами послався той шлях, порізаний ровами, що повикручувала весняна вода, стікаючи з гір (Панас Мирний); [Стась:] Кругом двору викопав [пан Яницький] глибоченний рів (С. Словник української мови у 20 томах
  6. рів — рів іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  7. рів — КАНАВА, ТРАНШЕЯ, д. фоса, зап. кювет; рівчак, рівець; п! ЯМА. Словник синонімів Караванського
  8. рів — Рів, рову м. 1) Ровъ. ХС. III. 56. Є груша в лісі і рів коло неї. Драг. 80. Така правда, як у рові вовк іздох. Ном. № 6887. 2) Каналъ. Прийшла жидова рови копати, море спускати, Христа шукати. Чуб. III. 349. ум. ріве́ць, рівчак, рівчик. Рівець невеличкий прокопаний. Мир. ХРВ. 2 4. Словник української мови Грінченка