спотикач

Захисне загородження перед укріпленням у вигляді колючого дроту на невисоких кілочках висотою 30–40 см.

Джерело: Архітектура і монументальне мистецтво на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. спотикач — див. горілка; ляпас Словник синонімів Вусика
  2. спотикач — -у, ч. 1》 Горілка або спирт, настояний на мускатному горісі і прянощах. 2》 Місце, де спотикаються. Ловити спотикачів — часто спотикатися. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. спотикач — ГОРІ́ЛКА (алкогольний напій), ГІРКА́ розм., ЗІ́ЛЛЯ розм., ЗЕЛЕ́НИЙ ЗМІЙ ірон., ВЕСЕЛУ́ХА жарт., АДА́МОВІ СЛІ́ЗКИ жарт., ГРІ́ШНА ВОДА́ жарт., ЖИВИ́ЦЯ жарт., СКЛЯНИ́Й БОГ жарт., ОЧИ́ЩЕНА заст., ПІ́ННА заст., ШНАПС розм., заст., ГОРІ́ВКА діал., ТРУ́НОК діал. Словник синонімів української мови
  4. спотикач — СПОТИ́КАЧ, у, ч. 1. Горілка або спирт, настояний на мускатному горісі і прянощах. [Михайло:] Оставалась пляшка спотикачу. Піди ж [Тетяно], принеси (Котл., II, 1953, 68); — Я його, знаєте, запросив кілька разів до себе,.. Словник української мови в 11 томах
  5. спотикач — СПОТИ́КАЧ, у, ч. 1. Горілка або спирт, настояний на мускатному горісі і прянощах. [Михайло:] Оставалась пляшка спотикачу. Піди ж [Тетяно], принеси (І. Котляревський); – Я його, знаєте, запросив кілька разів до себе, .. Словник української мови у 20 томах
  6. спотикач — Спотикач, -чу м. Родъ настойки. Оставалась пляшка спотикачу. Котл. МЧ. 470. 2) Толчекъ, подзатыльникъ. Спотикача як дав. Словник української мови Грінченка
  7. спотикач — споти́кач іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови