стилобат

(грец. — твердо стояти)

1. Верхня поверхня східчастого цоколя будівлі, стереобата.

2. Кам'яні плити, на які спираються колони портика, галереї, птерону.

Джерело: Архітектура і монументальне мистецтво на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. стилобат — -у, ч. 1》 архіт. Верхня частина східчастого цоколю будинку, постаменту, скульптури і т. ін. 2》 Друга назва галеніту – кам'яної солі. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. стилобат — стилоба́т (грец. στυλοβάτης) 1. У давньогрецькій архітектурі – підніжжя колонади, верхня частина стереобата. 2. В сучасному розумінні – те саме, що й стереобат. Словник іншомовних слів Мельничука
  3. стилобат — стилоба́т іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  4. стилобат — СТИЛОБА́Т, у, ч., архт. Верхня частина східчастого цоколю будинку, постаменту, скульптури і т. ін. П’єдестал [пам’ятника С. Гулаку-Артемовському] встановлено на стилобаті з полірованого граніту (Наука і культура.., 1972, 278). Словник української мови в 11 томах
  5. стилобат — У стародавніх грец. і рим. храмах цоколь, що становить основу колонади. Універсальний словник-енциклопедія
  6. стилобат — СТИЛОБА́Т, у, ч., архт. Верхня частина східчастого цоколю будинку, постаменту, скульптури і т. ін. П'єдестал [пам'ятника С. Гулаку-Артемовському] встановлено на стилобаті з полірованого граніту (з наук.-попул. літ.). Словник української мови у 20 томах