стоя

(грец.)

Громадська споруда часів давньогрецької класики та еллінізму у вигляді колонного портика або галереї з одним чи кількома рядами колон перед стіною (синонім — стоа). Розташовувалася на агорі чи святилищі, звичайно прикрашалася статуями і живописом. Інколи С. виконувались двоярусними, формуючи належним чином архітектурний ансамбль.

Джерело: Архітектура і монументальне мистецтво на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. стоя — -ї, стоа, невідм., ж. В давньогрецькій архітектурі: громадська споруда – галерея-портик для відпочинку, прогулянок тощо. Великий тлумачний словник сучасної мови