тектоніка

(грец. — будова)

Структура споруди, зумовлена характером матеріалу і конструктивною системою. Прийнято розрізняти: Т. стояково-балкових конструкцій, Т. стінових систем, Т. каркасних систем, Т. склепінчастих систем.

Джерело: Архітектура і монументальне мистецтво на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. тектоніка — текто́ніка (грец. τεκτονική – будівельна справа, від τεκταίνω – майструю, будую) 1. Наука, що вивчає структуру й рухи земної кори і підкорових мас та форми залягання гірських порід, створені цими рухами. Словник іншомовних слів Мельничука
  2. тектоніка — -и, ж. 1》 геол. Будова земної кори; процеси, які відбуваються в земній корі. 2》 Галузь геології, що вивчає будову та розвиток земної кори. 3》 архіт. Особливості взаємного розташування частин будівлі, споруди та співвідношення їх форм і пропорцій. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. тектоніка — ТЕКТО́НІКА, и, ж. 1. геол. Будова земної кори; процеси, які відбуваються в земній корі. Геологічна історія... Словник української мови в 11 томах
  4. тектоніка — ТЕКТО́НІКА, и, ж. 1. геол. Будова земної кори; процеси, які відбуваються в земній корі. Геологічна історія... Словник української мови у 20 томах
  5. тектоніка — текто́ніка іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  6. тектоніка — Текто́ніка, -ки, -ці Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. тектоніка — Галузь геології; наука, що вивчає будову, розвиток і переміщення гірських порід літосфери, зокрема, земної кори, під впливом чинних у ній в минулому і тепер процесів; предметом досліджень т. є, зокрема, виниклі в результаті цих процесів структури, звані тектонічними. Універсальний словник-енциклопедія