темплон

(грец. — храм)

Прикрашена рельєфними зображеннями вівтарна перешкода, що сформувалась у храмах Візантії в XI–XII ст. Спочатку являла собою невисокий парапет з центральним входом до вівтаря. Потім на її місці з'явились прикрашені золотом і емалями мармурові колони чи арки, на які спиралась архітравна балка, чільний бік котрої (космітіс) прикрашався зображеннями в медальйонах. Згодом (в XI–XII ст.) її збагатив ряд ікон (епістиль), які встановлювались на космітісі та підпорах Т. Інтерколумнії прикрашались шовковими завісами з геральдичними зображеннями левів і грифонів, а центральні (Царські) врата оформлялись зображеннями чотирьох євангелістів та сценою Благовіщення Марії. Композиція Т. стала основою для формування іконостаса в храмах Східної Європи.