теокаллі
(грец.)
1. Святилище давніх народів Центральної Америки у вигляді майданчика зі стелами.
2. Ступінчаста піраміда з храмом і вівтарем вгорі, до яких з одного або кількох боків вели круті сходи. Характерна для зодчества майя, тольтеків, ацтеків та інших народів.
Джерело:
Архітектура і монументальне мистецтво
на Slovnyk.me