теокаллі

(грец.)

1. Святилище давніх народів Центральної Америки у вигляді майданчика зі стелами.

2. Ступінчаста піраміда з храмом і вівтарем вгорі, до яких з одного або кількох боків вели круті сходи. Характерна для зодчества майя, тольтеків, ацтеків та інших народів.

Джерело: Архітектура і монументальне мистецтво на Slovnyk.me