1. Архітектура і монументальне мистецтво

тичок

Торцева грань брускової цегли, найменша за розмірами.

Джерело: Архітектура і монументальне мистецтво на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. тичок — тичо́к іменник чоловічого роду рідко Орфографічний словник української мови
  2. тичок — ТИЧО́К, чка́, ч., розм., рідко. Те саме, що стуса́н. Тут Даг, Рутулець прелукавий, Пізнав одразу новичка, Хотів попробовать [попробувать] для слави Паллантові віддать тичка; Но наш Аркадець ухилився (І. Котляревський). Словник української мови у 20 томах
  3. тичок — -чка, ч. Те саме, що стусан. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. тичок — УДА́Р по чому, у що, чим, без додатка (різкий сильний поштовх кулаком, рідше ногою, коліном, спрямований на людину, частини її тіла), СТУСА́Н, ТУСА́Н розм., ТАСУ́Н розм., ШТОВХА́Н розм., ШТОВХАНЕ́ЦЬ розм., ШТУРХА́Н розм., ШТУРХАНЕ́ЦЬ, БУХА́Н розм. Словник синонімів української мови
  5. тичок — ТИЧО́К, чка́, ч., розм., рідко. Те саме, що стуса́н. Тут Даг, Рутулець прелукавий, Пізнав одразу новичка, Хотів попробовать [попробувать] для слави Паллантові віддать тичка; Но наш Аркадець ухилився (Котл., І, 1952, 1256). Словник української мови в 11 томах
  6. тичок — Тичо́к, -чка м. Толчекъ подъ бокъ. Шейк. Словник української мови Грінченка