триптих

(грец.)

1. Тристулковий складень із зображеннями на кожній стулці.

2. Композиція на одну тему з трьох частин або трьох творів.

Джерело: Архітектура і монументальне мистецтво на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. триптих — Три́птих, -ха; -тихи, -хів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  2. триптих — три́птих іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  3. триптих — Потрійний, див. триплекс Словник чужослів Павло Штепа
  4. триптих — три́птих (від грец. τρίπτυχος – потрійний) 1. Твір мистецтва з трьох самостійних, але ідейно чи задумом зв’язаних частин, об’єднаних спільною темою. 2. Картина з трьох частин. Словник іншомовних слів Мельничука
  5. триптих — ТРИ́ПТИХ, а, ч. 1. мист. Композиція з трьох картин, барельєфів, малюнків і т. ін., об’єднаних спільною темою, ідеєю. До теми любові художник [Ф. Г. Кричевський] знов повертається в 1925-1927 рр., створюючи знаменитий триптих «Життя» (Вітч. Словник української мови в 11 томах
  6. триптих — А. Композиція з трьох картин, малюнків, барельєфів тощо, об’єднаних спільною темою, мотивом і т. ін.: хореографічний триптих. Літературне слововживання
  7. триптих — -а, ч. 1》 мист. Композиція з трьох картин, барельєфів, малюнків і т. ін., об'єднаних спільною темою, ідеєю. || літ. Поетичний твір із трьох віршів, уривків і т. ін., об'єднаних спільним задумом. Великий тлумачний словник сучасної мови
  8. триптих — (від гр. triptychos — складені тричі) — див. Трилогія. Словник-довідник музичних термінів
  9. триптих — 1. Те саме, що пом'яник; 2. Складень із трьох образів Словник церковно-обрядової термінології
  10. триптих — ТРИ́ПТИХ, а, ч. 1. мист. Композиція з трьох картин, барельєфів, малюнків і т. ін., об'єднаних спільною темою, ідеєю. До теми любові художник [Ф. Г. Кричевський] знов повертається в 1925 –1927 рр., створюючи знаменитий триптих “Життя” (із журн.); У 1906... Словник української мови у 20 томах