туба

Дах над тезауном у Бірмі, що нараховував п'ять ярусів.

Джерело: Архітектура і монументальне мистецтво на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. туба — ту́ба (від лат. tuba – труба) мідний духовий музичний інструмент найнижчого регістру. Словник іншомовних слів Мельничука
  2. туба — ТУ́БА¹, и, ж. М’яка металева трубка для зберігання напіврідких або в’язких речовин; тюбик. Юрій побачив на поличці велику тубу зубної пасти і щітку (Собко, Граніт, 1937, 102); Відповідаючи на запитання про харчування в космічному польоті, Титов сказав... Словник української мови в 11 томах
  3. туба — ту́ба 1. муз. духовий інструмент (ст) 2. гучномовець (ст) Лексикон львівський: поважно і на жарт
  4. туба — Ту́ба. Рупор. Сю статю дословно повторив “Czas ”, орґан краківских станчиків, що є тубою рішаючих, галицких кругів (Б., 1907, 96, 2) // пол. tuba — рупор. Українська літературна мова на Буковині
  5. туба — (іт. tuba — труба) — 1. Найнижчий за звучанням мідний духовий мундштучний інструмент U — подібної форми з широкою мензурою,великим розтрубом та 3 — 4 вентилями. Діапазон — від В2 до f1. найбільш поширені Т. in B і T. in Es, a також контрабасова... Словник-довідник музичних термінів
  6. туба — ту́ба 1 іменник жіночого роду тюбик ту́ба 2 іменник жіночого роду музичний інструмент Орфографічний словник української мови
  7. туба — ТУ́БА¹, и, ж. М'яка металева трубка для зберігання напіврідких або в'язких речовин; тюбик. Юрій побачив на поличці велику тубу зубної пасти і щітку (В. Словник української мови у 20 томах
  8. туба — ТЮ́БИК (м'яка трубочка для крему, зубної пасти, клею тощо), ТУ́БИК рідко; ТУ́БА (перев. більшого розміру). Ось вона, заповітна довгаста коробочка з кольоровими тюбиками (О. Донченко); Юрій побачив на поличці велику тубу зубної пасти і щітку (В. Собко). Словник синонімів української мови
  9. туба — I -и, ж. М'яка металева трубка для зберігання напіврідких або в'язких речовин; тюбик. II -и, ж. 1》 Мідний духовий музичний інструмент найнижчого регістру. 2》 Музичний інструмент давніх римлян, що застосовувався у військовій справі та релігійних обрядах. Великий тлумачний словник сучасної мови
  10. туба — Мідний духовий музичний інструмент (аерофон) із вентилями, найнижчий за звучанням; басова або контрабасова видозміна саксофона. Універсальний словник-енциклопедія