фан

(кит.)

Квартал стародавнього китайського міста з традиційними меридіонально-широтною орієнтацією та прямокутно-сітчастою розпланувальною структурою.

Джерело: Архітектура і монументальне мистецтво на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. фан — УБОЛІВА́ЛЬНИК (ВБОЛІВА́ЛЬНИК) (той, хто турбується, непокоїться про кого-, що-небудь); БОЛІ́ЛЬНИК розм. (перев. у спортивних змаганнях); ФАНА́Т розм., ФАН розм. (сучасне — фанатичний). Уболівальники великого футболу; Були в лавах демонстрантів і.. Словник синонімів української мови
  2. фан — -а, ч., розм. Фанатик (див. фанатик 2)). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. фан — фан іменник чоловічого роду, істота спортивний уболівальник Орфографічний словник української мови
  4. фан — (-а) ч.; мол. Фанат, пристрасний прихильник (як правило, рок-групи чи спортивної команди). Фани ще на білоруській території не змогли порозумітися між собою (ВК, 27.03.2001). БСРЖ, 636; ПСУМС, 72. Словник жарґонної лексики української мови
  5. фан — ФАН, а, ч., розм. Ентузіаст, уболівальник; самовідданий аматор чого-небудь. Онук югославського вождя Йосипа Броз Тiто був запеклим фаном "Бiлого ўудзика" i мрiяв побачити гурт живцем на сцені (із журн. Словник української мови у 20 томах