фланк
(нім. < фр. — бік)
Короткий бік фортечної огорожі або польового укріплення, перпендикулярний лінії фронту, призначений для захисту підступів до сусідніх будівель. Існує:
~ відступний — частково зміщений вглиб бастіону заради захисту гармат.
Джерело:
Архітектура і монументальне мистецтво
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- фланк — фланк іменник чоловічого роду рідко Орфографічний словник української мови
- фланк — ФЛАНК, у, ч., військ., заст. Бічна частина фортеці або польового укріплення з міцними сховищами для прикриття фортеці з боків і для поздовжнього обстрілу підступів до укріплення. Штурмування фланку. Словник української мови у 20 томах
- фланк — -у, ч., військ., заст. Бічна частина фортеці або польового укріплення з міцними сховищами для прикриття фортеці з боків і для обстрілу підступів до даного укріплення. Великий тлумачний словник сучасної мови
- фланк — (від франц. flanc – бік) невелика прямолінійна дільниця фортечної огорожі або польового укріплення, призначена для обстрілу підступів до даного укріплення. Словник іншомовних слів Мельничука
- фланк — ФЛАНК, у, ч., військ., заст. Бічна частина фортеці або польового укріплення з міцними сховищами для прикриття фортеці з боків і для поздовжнього обстрілу підступів до даного укріплення. Словник української мови в 11 томах