інсоляція

(лат. — на сонці)

1. Опромінення поверхонь сонячною радіацією.

2. Регламентація освітлення приміщень сонячними променями.

Джерело: Архітектура і монументальне мистецтво на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. інсоляція — інсоля́ція іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. інсоляція — -ї, ж., спец. 1》 Освітлення якої-небудь поверхні сонячним промінням. || Освітлення сонячним промінням із лікувальною метою. 2》 Щільність сонячного випромінювання на одиницю горизонтальної поверхні. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. інсоляція — інсоля́ція (лат. insolatio, від insolo – виставляю на сонце) 1. Приплив сонячної радіації (випромінювання) на земну поверхню. 2. Освітлення сонячним промінням, яке застосовують з лікувальною та профілактичною метою. Словник іншомовних слів Мельничука
  4. інсоляція — (мед.) сонцелікування Словник чужослів Павло Штепа
  5. інсоляція — ІНСОЛЯ́ЦІЯ, ї, ж., спец. Освітлення якої-небудь поверхні сонячним промінням. Недостатня провітрюваність та інсоляція господарських подвір’їв.. створювали антисанітарні умови життя, типові для дореволюційного села (Жилий буд. Словник української мови в 11 томах
  6. інсоляція — Инсоляция — insolation — Insolation, Sonneneinstrahlung, Einstrahlung, Bestrahlung — освітлення сонячним промінням. Впливає на утворення деяких мінеральних аґреґатів, нальотів. Вимірюється числом одиниць енергії, яка припадає на 1 см2 горизонтальної поверхні за певний період (хвилина, доба тощо). Гірничий енциклопедичний словник