аблеґер

Абле́ґер, перен., експр. Паросток, нащадок. Можете бути переконані, що я би з "панськими" аблеґерами ніколи так не браткалася, ну але зате вони би мені і не оповідали так, як мала „Тодосійка ”, що вона і в „цебли" купається, що святочних сорочок має лише дві і т.д. і т.д. (Коб., Листи, 54, 355)

// порівн пол. ablegier — сад. відсадок, паросток, відгілок, ablegrować — відсаджувати; нім. ablegen — відкладати, залишати; порівн. аблеґер торфовий, нім. — самостельниця, транспортер, що передає на сушильне поле й розстелює на ньому торф’яні цеглини (СЧС, 500).