амбасадор

Амбаса́дор. Посол. Іменоване ґр. Петра Капніста амбасадорому Відни оголошено вже урядово (Б., 1895, 21, 3); Втій справі відбували ся пересправи між австрийским амбасадорам маркграфом Паллавічіньом а великим везиром і провізоричним міністром заграничних справ (Б., 1909, 63, 2)

// пол. ambasador — посол, ambasada — посольство; порівн. амбасада, фр. -посольство, амбасадор, фр. -посол, уповноважений відпоручник при уряді чужої держави (СЧС, 26)

Джерело: Українська літературна мова на Буковині в кінці XIX — на початку XX ст. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. амбасадор — амбасадо́р іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. амбасадор — Амбасадо́р: — посол [49;51;53] Словник з творів Івана Франка
  3. амбасадор — Посол, (вона) посолка, див. посланник Словник чужослів Павло Штепа
  4. амбасадор — -а, ч., зах. Посол, повноважний представник. Великий тлумачний словник сучасної мови