анімози

Анімо́зи, анімо́зії, мн. Роздратування, дратівливість. Кожда критика мусить мати якусь свою висшу ідею. Не є ніякою критикою лайка, оперта на особистих анімозах. Вона лиш деморалізує загал (О. Луцький, Б., 1907, 81, 1); От “Буковина” повтаряє ще раз, що засадничих ріжниць між програмами обох наших партий нема, головно личні анімозії одиниць (Б., 1909, 94, 1)

// пол. animozja — антипатія, неприязнь, драстичність, нім. animos — збуджений, роздраг ваний, die Animosität — дратівливість; пор вн. анімозія, лат. - сильне упередження (СЧС, 34).

Джерело: Українська літературна мова на Буковині в кінці XIX — на початку XX ст. на Slovnyk.me