апостат

Апоста́т. Відступник. Така і доля усіх апостатів!.. Погибли усі на чужині, а мнима їх праця, без ідеї, а тілько хліба ради — як простих хлібоїдів — минула ся з їх фізичним житєм. [...]Яку ж заплату дати апостаті по смерти?.. Та... хиба прощенє його тяжких помилок та його апостазиї вольної чи невольної!.. (Б., 1899, 19, 1)

// пол. apostata — (віро) відступник; порівн. апостат, гр. — віровідступник, ренегат, перекинчик (СЧС, 42).

Джерело: Українська літературна мова на Буковині в кінці XIX — на початку XX ст. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. апостат — Апоста́та, апоста́т: — відступник [31] — віровідступник [38] Словник з творів Івана Франка
  2. апостат — Відступник, перекінчик, зрадник, див. ренегат Словник чужослів Павло Штепа
  3. апостат — -а, ч. Відпадник, відступник від чого- або кого-небудь; віровідступник. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. апостат — апостат, апостата віровідступлення, відступник, віровідступник Словник застарілих та маловживаних слів