атиненция
Атине́нция. Належність, власність. Скоро нас лиш розпустили на різдвяні фериї, так ми зібрались і пішли на Денисівку (Старожуцку атиненцию). Тут попасало коло коршми богато фір (І. Синюк, Б., 1907, 2, 2)
// пол. atynencja — юр. приналежність, власність, угіддя.
Джерело:
Українська літературна мова на Буковині в кінці XIX — на початку XX ст.
на Slovnyk.me