1. Українська літературна мова на Буковині

байдужно

Байду́жно. Байдуже. — Тень-тень, аби минув день! — сказала мати ніби дуже байдужно (Галіп, 82).

Джерело: Українська літературна мова на Буковині в кінці XIX — на початку XX ст. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. байдужно — байду́жно прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. байдужно — Присл. до байдужний. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. байдужно — БАЙДУ́ЖНО. Присл. до байду́жний. Олеся привіталась до всіх дуже байдужно .. й сіла коло стола (І. Нечуй-Левицький); Кирило лишився сам і байдужно дивився, як ніч обгортала садок (М. Коцюбинський); * Образно. Хай сонце байдужно по небу пливе. Проте його любить усе, що живе (В. Самійленко). Словник української мови у 20 томах
  4. байдужно — БА́ЙДУ́ЖЕ (не виявляючи інтересу), БАЙДУ́ЖНО рідше, БАЙДУ́ЖО рідше, БАЙДУ́ЖКИ розм., ІНДИФЕРЕ́НТНО книжн., БАЙДУ́ЖЛИВО рідко, ВІДЧУ́ЖЕНО підсил.; АПАТИ́ЧНО, ЗБАЙДУЖІ́ЛО, БЕЗПРИ́СТРАСНО, ПРОХОЛО́ДНО розм.; НЕУВА́ЖНО, НЕУВА́ЖЛИВО. — Чого вам?... Словник синонімів української мови
  5. байдужно — БАЙДУ́ЖНО. Присл. до байду́жний. Олеся привіталась до всіх дуже байдужне.. й сіла коло стола (Н.-Лев., III, 1956, 122); Кирило лишився сам і байдужно дивився, як ніч обгортала садок (Коцюб., II, 1955, 209); *Образно. Хай сонце байдужно по небу пливе. Словник української мови в 11 томах
  6. байдужно — Байдужно нар. Равнодушно, безразлично, индифферентно. Дивиться байдужно з високости. К. ЦН. 291. Роспитувала я селян про неї, але мені одказувано байдужно, мов про аби що. Г. Барв. 373. Словник української мови Грінченка