байца

Ба́йца. Протруювач, протруйник зерна для його збереження від дії шкідливих комах, мікроорганізмів тощо. Проти сніти в тиеници і житі і прочих збіжах поручає Спілка для господарства і торговлі в Перемишли знамениту і певну насінну заправу (байцу) Dinie (Б., 1906, рекл.)

// пол. bajca, bejca — протруювач; нім. beizen — 1) витравлювати, 2) роз’їдати, 3) консервувати, маринувати, солити (овочі, фрукти); порівн. байц, нім. -щавна фарба, байцувати, нім. — вищавлювати їдкими речовинами, 2) заправляти м’ясо корінням, оцтом (СЧС, 57).

Джерело: Українська літературна мова на Буковині в кінці XIX — на початку XX ст. на Slovnyk.me