бляґа

Бляґа. Хвастощі, нахваляння, хвальба, фразерство. Їх вічні фрази о мирі стають ся пустою бляхою, а правдивий образ розкривавсь перед соймом (Б., 1895, 5, 2); Проч гнати буде ся від сьвятині народної тих всіх, що неробством і бляхою, безідейністю і апетитом на посади вбили себе морально або колодою валялись тоді, коли треба було запалу шляхотного і праці (Б., 1907, 74, 2); Рідко хто, що учив ся по чужих ґімназиях, переживав той час инакше! Писали ся вірші, диспутувало ся про штуку, про мову, ганьбило ся усіх за те, що сьміли себе уважати за розумнійших, обожало ся твори сьвітових ґенїїв, які нераз знані були тільки по імени, вичислювало ся томи нібито прочитаних книжок, яких не мало ся в руках і на очи не бачило ся, і не читало ся, і т. д., і т. д. Одним словом, над умами повисала темна хмара галицької “бляхи“, до якої деякі з більш увітхнених поетів писали цілі оди (В. Сімович, Б., 1907, 151, 3); Инакша фаза зачинаєть ся тоді, як найдеть ся енерґічний учитель, із великим засобом знаня, а противний всякій блязі. Маю тут на думці фахових учителів україньскої мови (В. Сімович, Б., 1907, 151, 3); Ні, добродію учителю, се не ваш заповіт, тілько се ваша пуста деклямация і патриотична бляха, яка заїдає людий на Буковині, бо ви самі не то під обух, але навіть під прутик “ворогів ” свої шкіри доси не підставите. На те ж дав Бог усякі криптоніми, щоби не дістати обухом в голову (О. Маковей, 1909, 94, 1)

// пол. blaga — нахваляння, хвальба, балаканина, базікання, blagier — хвалько, пустомолот, прибріхувач, blagować — хвастати, нахвалятися, прибріхувати; порівн. бляґа, фр. -удавання, гордування, напускання туману, брехня, блягер, фр. -базіка, бовкало, хвалько, брехунець (СЧС, 70).