буршікозний

Буршіко́зний. Пащекуватий, грубуватий, нестриманий. На настрій в товаристві вказують нам протоколи з 1894 р. Тон бесід членів “Союза”легкий, буршікóзний. Невидно поваги, падають ріжні дотинки, а вслід за тим лайка (Сімович, 1908, 514)

// нім. burschikos — пащекуватий, грубуватий, розв’язний, молодецький.

Джерело: Українська літературна мова на Буковині в кінці XIX — на початку XX ст. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. буршікозний — Буршіко́зний: — характерний для членів студентської корпорації [41] Словник з творів Івана Франка