бібулистий

Бібу́листий. Прикм. від бібула. Ціле пополуднє я стратив, заким у тих бібулистих книгах віднайшов свій родовід (О. Маковей, “Мій прадід”, Б., 1896, 165-166, 1)

// порівн. бук. діал. бібула — товстий папір, картон низької якості, який швидко промокає.