вакациї

Вака́циї, вакації, мн. Канікули. Спитайтеся її [Кохановську], чи вона вже ілюструє “Битву”, — я забула в листі спитати; відтак, чи поїде сього року в гори, і коли в неї вакації зачинаються (Коб., Слова..., 248); Я тепер чуюся так свіжо, як я тепер перед вакаціями або як коли до Вас приїхав, перед Варшавою (Арт., 7.ХІІ.1934); За "Карби ”, за час вакацій (липень — серпень), поприходило досить багатенько таки гроший. Але ж, замісць них, ми від вакаційного адміністратора нашого видавництва, д. Антона Крушельницького, дістали тільки касовий зшиток і поважну купу книжок, здебільша, його таки новель, що й так розходилися дуже пиняво (Сімович, 1938, 58)

// пол. wakacje, мн. -канікули; вакації, лат. — час, вільний від навчання або іншої роботи; канікули (СЧС, 81), заст. вільний від занять у школах чи установах час, відпустка, канікули (СІС, 141).

Джерело: Українська літературна мова на Буковині в кінці XIX — на початку XX ст. на Slovnyk.me