виарендований

Ви́арендований. Дієприкм. від виарендувати. Але в Сицилії і иньших частях Італії засновували собі мужики такі спілки на то, аби позбути ся великих посесорів-визискувачів, що були посередниками між ними а дідичом, бо винаймали ся всі добра від дідичів і відпускали виарендовану землю малими кавалками, очевидно, дуже дорого мужикам (Товариш, 1908, 138).

Джерело: Українська літературна мова на Буковині в кінці XIX — на початку XX ст. на Slovnyk.me