вивандравувати

Вивандра́вувати. Виїздити, емігрувати. А тим часом в краях без порівнаня урожайніших, як у нас, наприклад, селяни не можуть виживити ся з своєї землі і тисячами вивандровують, аби з голоду не померти (Товариш, 1908, 97)

// порівн. пол. wandrować — мандрувати, нім. wandern — подорожувати (пішки), мандрувати, переміщатися.

Джерело: Українська літературна мова на Буковині в кінці XIX — на початку XX ст. на Slovnyk.me