викупно

Вику́пно. Викуп, викуплення. [Господар] мав би через довгі літа помалу сплачувати ціну викупна, аби відтак стати на своїм ґрунті дійсним господарем (Б., 1895, 43, 2)

// порівн. пол. kupno — купівля, купування; укр. викупити.

Джерело: Українська літературна мова на Буковині в кінці XIX — на початку XX ст. на Slovnyk.me