викупно
Вику́пно. Викуп, викуплення. [Господар] мав би через довгі літа помалу сплачувати ціну викупна, аби відтак стати на своїм ґрунті дійсним господарем (Б., 1895, 43, 2)
// порівн. пол. kupno — купівля, купування; укр. викупити.
Джерело:
Українська літературна мова на Буковині в кінці XIX — на початку XX ст.
на Slovnyk.me