вилеліяти
Ви́леліяти. Виплекати. Кличі, що їх кинув Хмельницкий, ідеал, що вилеліяв в своїй душі, жиє в повній силі (Б., 1907, 89, 1)
// порівн. рос. взлелеять — виплекати.
Джерело:
Українська літературна мова на Буковині в кінці XIX — на початку XX ст.
на Slovnyk.me