випозичальня

Випозича́льня. Заклад, у якому позичають речі, дають (беруть) їх напрокат. — Пігмеї! — повторяв він [Тухольский] ніби про себе. - І література у них така, що хоч би й під пахою усю її передвигнеш, але вони і тої не підпирають, і сила у них така, що її один багнет розжене на чотири вітри, але пігмей, лежачи в ліжку, цілий сьвіт визиває та ще й витріщає очи, як дехто не хоче за єго прикладом пальцем в чоботі кивати!.. Але зате про социяльнірічи вже й не говори! Вони собі пани! Певно!Хиба Пінкеле Деришкіра для кого тримає випозичальню фраків?.. (Галіп, 101)

// пол. wypożyczalnia — заклад, у якому речі дають (беруть) напрокат.

Джерело: Українська літературна мова на Буковині в кінці XIX — на початку XX ст. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. випозичальня — (книжкова) бібліотека, з якої книжки видаються додому [II] Словник з творів Івана Франка
  2. випозичальня — випозича́льня заклад, у якому дають речі на прокат (м, ср, ст): На столику лежала до половини прочитана книжка, перед тижнем узята з випозичальні (Франко) Лексикон львівський: поважно і на жарт