вихіснувати

Ви́хіснувати, вихісно́вувати. Використовувати (що?), користати (з чого?). Зате збирав я за той довгий час материяли до німецько- українського словаря, вихісновував якомога нашу перекладну літературу з німецької мови, що появляла ся і книжками і книжочками, і листками (Кміц., 1912, VII); Мала домашніх клопотів і праці, написала якийсь там нарис, а тепер сиджу над довшою працею і вихісновую кожду свобідну хвилину (Коб., Слова..., 266).

Джерело: Українська літературна мова на Буковині в кінці XIX — на початку XX ст. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вихіснувати — -ую, -уєш. Мати вигоду, дістати користь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. вихіснувати — ВИ́ХІСНУВАТИ, ую, уєш, док., кого, що, діал. Використати. – Тобі, батьку, нічого за народ боятись, він піде сліпо за тобою. – Поки мені таланить... Врешті я хочу це вихіснувати (А. Чайковський). Словник української мови у 20 томах
  3. вихіснувати — ви́хіснувати використати (ст): Позволю собі вихіснувати цю нагоду і вгадати, що вже 1916 р. стрінуло Центральну управу питання, чи Український легіон ще потрібний і чи має дальше існувати (Боберський) Лексикон львівський: поважно і на жарт