1. Українська літературна мова на Буковині

властивець

Власти́вець. Власник. Люди, властивці приватних бібліотечок, навчені досьвідом, що солодкі випожичувачі із їхніх книжок складають собі свої приватні бібліотечки (В. Сімович, Б., 1907, 151, 4)

// порівн. пол. właściciel — власник.

Джерело: Українська літературна мова на Буковині в кінці XIX — на початку XX ст. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. властивець — власти́вець іменник чоловічого роду, істота рідко Орфографічний словник української мови
  2. властивець — -вця, ж., заст. Власник. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. властивець — ВЛАСТИ́ВЕЦЬ, вця, ч., заст. Власник (у 1 знач.). – Землі в нас обмаль. Треба б прикупить ще трохи поля, щоб .. тобі після нас можна було стать справжнім дідичем властивцем. Ти ж у мене одним один син (І. Словник української мови у 20 томах
  4. властивець — ВЛА́СНИК (людина з правом приватного або суспільного володіння чимсь), ГОСПО́ДАР, ХАЗЯ́ЇН, ВОЛО́ДА́Р, ВОЛОДІ́ЛЬНИК рідше, ВОЛОДІ́ЛЕЦЬ рідше, ВЛАСТИ́ТЕЛЬ заст., ВЛАСТИ́ВЕЦЬ заст., ПОСІДА́Ч заст. Власник фабрики; Раб кинув виклик власнику і Богу (П. Словник синонімів української мови
  5. властивець — ВЛАСТИ́ВЕЦЬ, вця, ч., заст. Власник (у 1 знач.). — Треба б прикупити ще трохи поля, щоб.. тобі після нас можна було стати правдивим дідичем-властивцем (Н.-Лев. Словник української мови в 11 томах