1. Українська літературна мова на Буковині

відай

Віда́й, част. Мабуть, здається. Доказувати, що наведені статути найвідповіднійші для сільского люду, відай, непотрібно (Б., 1895, 1, 3); Високий сойме! Ні одному, відай, знавцеви господарских відносин на Буковині не уйшло уваги, що в торговельно-політичнім взгляді може господарка краю лишень тоді піднестись, коли переведе ся реґуляция природою нам даних доріг водових (Б., 1899, 36, 1); Се, відай, наші ґімназисти, — сказав Матвійчук до протопопи (Г аліп, 66); - Як була убрана? — питала Ганнуся. — Красно? Стара здвигнула плечима: — Або я знаю? Не вважала. Відай, якось чорно, відай не дуже красно (Коб., Valse melancolique, 96)

// бук. діал. відай, відей — мабуть, здається.

Джерело: Українська літературна мова на Буковині в кінці XIX — на початку XX ст. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. відай — Віда́й: — мабуть [14;46-1;I;II] — мабуть, здається [IV] — здається, мабуть [V] Словник з творів Івана Франка
  2. відай — пр. г., мабуть, певно, напевно, певна річ, десь; можливо. Словник синонімів Караванського
  3. відай — присл., зах. Мабуть, певно. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. відай — ВІДА́Й, вставн. сл., розм., рідко. Можливо, мабуть. Ледве чутно скрипнули двері, – відай, хтось вийшов із хати (І. Франко); Старшина пив воду, відай, чи не біля Мицькової хати (Ю. Яновський). Словник української мови у 20 томах
  5. відай — віда́й очевидно (ст): Був це, відай, той самий незрівнянний вишнячок із спеціальних запасів “Народньої торгівлі”, бо зараз після першого тосту за здоров'я гостей з боку підземного світу прийшла ентуз'ястична реакція (Керницький) Лексикон львівський: поважно і на жарт
  6. відай — див. мабуть Словник синонімів Вусика
  7. відай — ВІ́ДАЙ, вставн. сл., розм., рідко. Можливо, мабуть. Ледве чутно скрипнули двері, — відай, хтось вийшов із хати (Іван Франко, VIII, 1952, 267); Старшина пив воду, відай, чи не біля Мицькової хати (Юрій Яновський, Мир, 1956, 113). Словник української мови в 11 томах
  8. відай — Відав, відай нар. Вѣроятно, должно быть. Ой відав ти слабий, хорий. Гол. І. 82. Болить мені головонька відай же я вмру. Гол. І. 103. Словник української мови Грінченка