віктуали

Віктуа́ли, мн. Харчові запаси, продукти. Якраз тепер, на початку шкільного року, є найбільше видатків: то треба інвентар зужитий відновити, помешканє зреставрувати, закупити дров і віктуалів на зиму і т. п. (Б., 1907, 91, 3); Від 1812року реномована Торговля товарів корінних, вин і делікатесів СТЕФАН ҐАЇНА, перед тим Антін Табакар і Ґаїна, Ринок ч. Ю в Чернівцях, поручає свій богатий склад товарів корінних і кольоніяльних [...], щоденно сьвіже масло, всякі віктуали і консумцийні артикули, крупи, мука (Товариш, 1908, рекл.)

// пол. wiktuały — харчові запаси, wiktować — годувати, утримувати (на харчах); порівн. віктуали, лат. - харчі, припаси живности (у Галич[ині]) (СЧС, 89); див. іще вікт.

Джерело: Українська літературна мова на Буковині в кінці XIX — на початку XX ст. на Slovnyk.me