гаката

Гака́та. Шовіністична налаштованість певної частини суспільства, що виявляється у відповідних діях щодо пригноблюваних представників інших національностей. В Галичині однак ще довгі, здасть ся, роки шляхотско-паньска власть буде давити нас і гнобити, а при тім все буде нам повтаряти вшехпольска гаката о надмірній ласкавости зглядом нас і доброті (Б., 1907, 36, 1); Ся радість — се знак, що наше московство — се поміч польскій, шляхотскій гакаті, а заразом доказ, що силу проти польско-шляхотского і всякого иньшого бандитизму зглядом нашого народа становимо лише ми, “польска інтриґа”, Українці! (Б., 1907, 78, 1)

// порівн. пол. hakata — назва німецького реакційного антипольського товариства, яке утворене за першими літерами прізвищ трьох його засновників; hakatysta — 1) член товариства “Hakata”; 2) перен. пригноблювач поляків.

Джерело: Українська літературна мова на Буковині в кінці XIX — на початку XX ст. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. Гаката — (від перших літер прізвищ засновників: Гансеман, Кеннеман, Тідеман) поширена назва нім. організації Deutscher Ostmarkenverein, заснованої 1894 у Познані з метою германізації пол. земель і населення у прусській займанщині; після 1918 діяла на території Німеччини, розпущена 1934. Універсальний словник-енциклопедія