границі

Грани́ці, мн. Межі, рамки. Тоді було б се задачею правительства або примусити товариство, щоб воно держалось в границях, назначених йому статутом, або розв’язати єго (Б., 1895, 12, 2)

// пол. granice, мн. -межі; рос. границы — межі.

Джерело: Українська літературна мова на Буковині в кінці XIX — на початку XX ст. на Slovnyk.me