грядучий

Гряду́чий. Прийдешній, майбутній. За два роки буде півстолітя, як Україна поховала свого найкрасшого сина, Тараса, а на всій широкій україньскій землі немає й доси ще ніде знаку, який би прилюдно сьвідчив про ту пошану, яку єму винні грядучі поколіня (Б., 1909, 65, 3); Так нам не упадати на дусі, а приготовляти дорогу для грядучих поколінь (Звідомл., 1914, 8)

// рос., стсл. грядущий — прийдешній, майбутній.