гіпокрита

Гіпокри́та, ч р. Лицемір. “Незважаючи на подлости й гіпокризиї Українців “русскій " нарід все-таки вибрав своїх 5 заступників" [москвофілів]. Авторови [цих слів] навіть на гадку не приходить, що дорога до українства веде в першій мірі через любов до простонародя, через бажанє захистити єго індивідуальність, підняти єго культуру, єго мову [...] Зрештою, [на думку автора], україньскі інтеліґенти — се самі гіпокрити (Б., 1907, 72, 1)

// пол. hipokryta, ж.р. -лицемір, святенник.