даскалувати

Даскалува́ти. Дякувати, виконувати обов’язки дяка в церкві. Парох Еміль Грибовскі відправляє службу Божу з семинаристими, котрі стояли в жіночнику і даскалували (Б., 1895, 6, 3)

// рум.. dascäl -1) учитель, 2) учений, 3) паламар, дяк; порівн. дидаскалія, гр. -1) в Стародавній Греції — репетиція театральної п’єси, 2) рід навчального церковного казання (СЧС, 140), дидаскал, гр. - учитель у Стародавній Греції та у Візантії; учитель у братській школі на Україні та греко-латинській школі в Російській державі 17 ст. (СІС, 253).

Джерело: Українська літературна мова на Буковині в кінці XIX — на початку XX ст. на Slovnyk.me