девізка

Деві́зка. Ланцюжок до годинника. На камізельці блищав грубий золотий ланцух враз з множеством ріжних девізок і на одній руці, убраній в блискучу рукавичку, ніс він якусь жіночу загортку (І. Матієв, Б., 1895, 16, 1)

// пол. dewizka — ланцюжок до годинника.

Джерело: Українська літературна мова на Буковині в кінці XIX — на початку XX ст. на Slovnyk.me