девізка
Деві́зка. Ланцюжок до годинника. На камізельці блищав грубий золотий ланцух враз з множеством ріжних девізок і на одній руці, убраній в блискучу рукавичку, ніс він якусь жіночу загортку (І. Матієв, Б., 1895, 16, 1)
// пол. dewizka — ланцюжок до годинника.
Джерело:
Українська літературна мова на Буковині в кінці XIX — на початку XX ст.
на Slovnyk.me