денникар
Денника́р. Газетяр, журналіст. Вжеж, жаден денникар не скаже сам на себе, що він “смалені дуби плете ”, але зате в другого добачить він зовсім вигідно “смалені дуби ”, так я тепер рад-не-рад добачую їх у Дѣлѣ, котре замісць розібрати точка за точкою серию статий в "Буковині ” п[ід] заголовком] “Політика реальна” кине з-поза плоту каменюку “величанє рабства і власти” (О. Маковей, Б., 1896, 72, 1)
// пол. dziennikarz — газетяр, журналіст.
Джерело:
Українська літературна мова на Буковині в кінці XIX — на початку XX ст.
на Slovnyk.me