денникар

Денника́р. Газетяр, журналіст. Вжеж, жаден денникар не скаже сам на себе, що він “смалені дуби плете ”, але зате в другого добачить він зовсім вигідно “смалені дуби ”, так я тепер рад-не-рад добачую їх у Дѣлѣ, котре замісць розібрати точка за точкою серию статий в "Буковині ” п[ід] заголовком] “Політика реальна” кине з-поза плоту каменюку “величанє рабства і власти” (О. Маковей, Б., 1896, 72, 1)

// пол. dziennikarz — газетяр, журналіст.

Джерело: Українська літературна мова на Буковині в кінці XIX — на початку XX ст. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. денникар — Газетяр [VI] Словник з творів Івана Франка
  2. денникар — -я, ч., зах. Газетяр, журналіст. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. денникар — денника́р журналіст (ст)||дневникар Лексикон львівський: поважно і на жарт