дзвонина

Дзвони́на. Різновид сплаву міді й олова. Якусь тямку, що її вважаємо чимось цілим, розкладаємо на частини, що склали ся на неї, н. пр. : як стопимо 80 частий міди із 20 частями цини, то дістанемо новий металь, який звемо дзвониною (аналітична дефіниция-розбірна) (Канюк, 1911, 20).

Джерело: Українська літературна мова на Буковині в кінці XIX — на початку XX ст. на Slovnyk.me