допровадити
Допрова́дити, допрова́джувати. Довести до завершення, здійснити. До сего треба конче допровадити, бо без того є лиш деморалізація, і застій, і кваси. Кождий знає, що ретроградність мусить впасти (Б., 1907, 80, 1)
// пол. doprowadzić — здійснити, doprowadzić do końca — довести до кінця.
Джерело:
Українська літературна мова на Буковині в кінці XIX — на початку XX ст.
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- допровадити — допрова́дити дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- допровадити — див. допроваджувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
- допровадити — ВЕСТИ́ (спрямовувати рух кого-небудь, допомагати або примушувати йти куди-небудь), ПРОВА́ДИТИ, ПРОВОДЖА́ТИ, ПРОВО́ДИТИ, ПРИВО́ДИТИ (зі собою); ВВО́ДИТИ (УВО́ДИТИ), ЗАВО́ДИТИ, ВПРОВА́ДЖУВАТИ (УПРОВА́ДЖУВАТИ), ЗАПРОВА́ДЖУВАТИ (в межі чогось); ВИВО́ДИТИ... Словник синонімів української мови
- допровадити — ДОПРОВА́ДИТИ див. допрова́джувати. Словник української мови в 11 томах
- допровадити — Допроваджувати, -джую, -єш сов. в. допровадити, -джу, -диш, гл. Доводить, довести. К. ЧР. 380. Словник української мови Грінченка