достаточний

Достато́чний.

1. Достатній, наявний у достатній кількості. Той, хто хоче заложувати таке стоваришенє, най купить собі один, але ліпше відразу з 10 статутів і достаточне число заявлень (Канюк, 1906, 11).

2. Достатній, поважний (про причину). Друге засіданє скликає вже політична власть повітова, котра на всіх радних, що не явили ся на засіданю без достаточної причини, накладає грошеву кару до висоти 200 кор (Б., 1909, 42, 1).

3. Задовільний, прийнятний (про стан чогось). Ми бачили, що майже ⅔ дітий ходить до школи, що уряджене шкіл достаточне та що шкільництво вправді поволи все ж таки поступає наперед (Б., 1895, 5, 3).

4. Задовільний (про оцінку). В четвертій утраквістичній клясі на 49 учеників дістало при першій конференцій с.р. 39-ох нагану або напімненє з греки, [...] шкільна грецка задача в тій же клясі виказує 7 нот достаточних, а всі прочі недостаточні (Корд., 1904, 12-13)

// пол. dostateczny — 1) достатній, 2) задовільний.