1. Українська літературна мова на Буковині

дранка

Дра́нка.

1. Убога одежа, одежина. — Не на те я тяжко працюю вже третій рік, відколи вернув з війни, щоб не мав права збирати сам з поля, що засію й оброблю. Щоб не мав права і спродати дещо так купити собі хоч яку-таку дранку на плечі (Коб., Вовчиха, 189).

2. перен. Непотріб, нікчема, пройдисвіт. Наші люди перед кождим урядником ба навіть перед возним гнуть ся в три погибелі, кожда лянка, навіть дранка у наших людий пан, перед яким кланяють ся до землі (Б., 1909, 102, 1)

/ гра слів:укр. ляпка — лляна сорочка і пол. drań — негідник, пройдисвіт.

Джерело: Українська літературна мова на Буковині в кінці XIX — на початку XX ст. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. дранка — дра́нка 1 іменник жіночого роду дощечки дра́нка 2 іменник жіночого роду драний одяг розм. Орфографічний словник української мови
  2. дранка — ДРАНТЯ, дрантина, драння; (для тинькування) БУД. дрань, драниця. Словник синонімів Караванського
  3. дранка — I -и, ж. 1》 збірн. Тоненькі дощечки для оббивання стін і стелі під штукатурку, для покриття дахів і т. ін. 2》 Кожна з таких дощечок. II -и, ж., розм. Драний, протертий, зношений одяг, постіль і т. ін. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. дранка — див. одяг Словник синонімів Вусика
  5. дранка — да́ти дра́нки кому і без додатка. Побити когось. Бог — високо, пан — далеко, а підпанки дадуть дранки (Укр.. присл..). убира́тися / убра́тися з дра́нки в перепира́нку. Потрапляти з однієї неприємної ситуації в іншу. — Утечи! — зареготав Назар. Фразеологічний словник української мови
  6. дранка — ЛАХМІ́ТТЯ (старий, подертий одяг), РУ́Б'Я, ДРА́НТЯ, ЛА́ТИ мн., РА́М'Я, РА́МТЯ рідше, РИ́ЗЗЯ рідше, ЛА́ХИ мн., розм., ЛА́ХМАНИ́ мн., розм., ЛАХМА́ННЯ розм., ЛАХМАНИ́НА розм., ДРА́НКА розм., РЯДЮ́ГА розм., ХЛАМІ́ТТЯ розм., ШМА́ТТЯ розм., ГАНЧІ́РКА зневажл. Словник синонімів української мови
  7. дранка — Дра́нка, -нки, -нці; -нки, -нок Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. дранка — ДРА́НКА¹, и, ж, 1. збірн. Тоненькі дощечки для оббивання стін і стелі під штукатурку, для покриття дахів і т. ін. Посередині вулиці, за білою піщаною кучугурою і низькими ворітьми, — приземкувата, вкрита дранкою довга хата (Коз. Словник української мови в 11 томах