діятель

Ді́ятель. Діяч. Руско-народні товариства у Львові упросили телеграфічно проф. Кокорудза зі Станіславова, щоби їх заступив на похоронах, та вислали від себе вінець з написею „Руско-народні товариства — заслуженому діятелеви” (Б., 1895, 18, 3); Всі і найсправедливійші жалоби на орґії румунізациї мусять однаково замовкнути, коли самі Русини, задоволені з зручного кадженя і масних слів хитрих Візантийців, стають ся ревними діятелями в винограді волоского підступу (Б., 1895, 39, 3)

// порівн. рос. деятель — діяч; пол. działacz — діяч.

Джерело: Українська літературна мова на Буковині в кінці XIX — на початку XX ст. на Slovnyk.me