екзекуция

Екзеку́ция, екзеку́ція. Виконання судового присуду (розпорядження) щодо майна, примусове стягнення, вилучення майна. Передовсім усталено об’єм діланя секциї, приділюючи її отсі справи: справа зарібкової і пересельної еміґрациї; справа зміни ординациї екзекуцийної в напрямі охорони мінімум екзистенциї від екзекуциї і допустимости ліцитациї хліборобских недвижимостий (Б., 1907, 78, 2); Велику мороку має "Союзь“ з довжниками т. зв. запомогового фонду, що дуже неправильно, а той зовсім не віддавали пожичок. Через те кождого року новий виділ на своїх засіданях жалієть ся на своїх колишніх товаришів, напоминає, лає, а навіть грозить судовою екзекуцією (Сімович, 1908, 506); Друкарня товариства “Руска Рада " має на складі і поручає отсі друки судові: 1. Спротивлене против екзекуциї; 2. Позов о заплату ціни купна; 3. Позов робітника слуги о платню з правом убогих; 4. Позов о звернене пожички; 5. Внесенє о позволенє екзекуциї на движимости; 6. Внесенє о позволенє екзекуциї на недвижимости (Б., 1909, рекл.); Треба було б нараз роздобути мільйонову готівку, щоб викупити векслі, і то до трьох днів. А тут покладних грошей не було, тож і масам селянства загрозила екзекуція, а проти проводу Селянської Каси почали судове слідство за невиплатність і банкротство (Галіп, Спомини, ч. 1-2, 168)

// пол. egzekutor — судовий виконавець, egzekucja -1) виконання судового присуду (вироку), 2) примусові майнові (грошові) стягнення, 3) тілесні покарання.