елєґанция

Елєґа́нция [елегáнція]. Елегантність, вишуканість. Любила над усе елеганцію, називаючи се третьою важною заповіддю в умовах до щастя; бувала через се не раз навіть несправедлива в осуді людей, але до елеганцїї тягло її, мов дитину до чічки (Коб., Valse melancolique, 94)

// пол. elegancja — елегантність, вишуканість.

Джерело: Українська літературна мова на Буковині в кінці XIX — на початку XX ст. на Slovnyk.me