есенция

Есе́нция. Суть. В тім лежить есенция річи (Б., 1895, 27, 2); Нині дістаю два числа „Neue Revue”, де находиться мій нарис “Auf сіеп Feldern " (той, що хочу його Вам післати), але такий скорочений, і стільки слів в нім перемінено на якісь шаблонові, що я по перечитанню його просто казилася; був їм задовгий і вони по-швабськи, чей же Schlussakkord, в котрий я звичайно вкладаю есенцію, опустили (Коб., Листи, 48, 341); Найгеніальніші жінки, і такі самі мужчини, любили в своїм житті, Гете так само, як і Ковалевська, і George Sand і інші не могли без любові обійтися — але щоб се знов саму есенцію їх життя становило, — не можна сказати (Коб., Слова..., 235)

// пол. esencja — 1) есенція, концентрований розчин, 2) перен. суть; порівн. есенція, лат. -1) різного роду сумішки з складних етерів, що пахнуть, як овочі, квіти, рослини; вживають їх у кондиторських, парфумерних виробах; 2) міцна сполука, що її при користуванні розводять водою, 3) суть, істотне, головне в чому-небудь (СЧС, 165).