жаданє

Жада́нє.

1. Вимога, потреба. Ми розуміємо, що горяно відчутий патріотизм, хоч се й дуже гарна прикмета у чоловіка, нераз засліплює єго і робить нетерпимим на жаданя руского народу, однак мимо того мусимо жадати, щоби на так впливовім становищи, як єсть владиче, находив ся чоловік, у котрого безоглядна справедливість була би першою, провідною засадою в діяльности, аличний патріотизм виступав тілько там, де можна (Б., 1895, 19, 1);

● Поставити (ставити) жадане — висунути вимоги. Словінці поставили були іменно кілька жадань, маючих на ціли піднесене словіньского шкільництва і економічне піддвигненє населеня словіньского (Б., 1895, 6, 3); Такі наші жаданя мусимо поставити до будучого владики (Б., 1895, 19, 1); Громадяни мають право в ріжних справах громадских ставити жаданя до Ради громадскої, аби вона їх ухвалила (См.-Стоцький, Громада, 31).

2. Прохання. Коли я відтак став сам вандрівним учителем і небавом потім на жадане одного господарского товариства мав в однім малім селі говорити про управу садовини, тоді мені живо пригадала ся тота подія (Б., 1895, 1, 1); Се жаданє й доси не сповнене, і ми мусимо повторити єго тепер з тим більшим притиском (Б., 1895, 19, 1);

● На оправдане жаданє - на вимогу, яка має під собою поважні, слушні підстави. Членам позволяє ся на окреме оправдане жаданє сплачувати членьский чинш за пасовиско в двох ратах, а то: першу рату на 1. мая, а другу на 15. липня (Канюк, 1906, 23)

// пол. żądanie — вимога, na czyjeś żadanie — на чиюсь вимогу.

Джерело: Українська літературна мова на Буковині в кінці XIX — на початку XX ст. на Slovnyk.me